Мені відміряне життя,
На рушникові вишиття.
Любистком стелиться - квітками,
В садку співучими пташками.
Вони мене оберігають,
Невпинний шлях мій прикрашають.
Тремтячий жар серцебиття,
Свята могутність почуття.
Моє життя, моя душа,
Прийде пора, вона втіша.
І на одинці - залиша,
Не дасть з розмаху – одкоша.
Це – укриття, зірок злиття,
Причал добра - до забуття.
Політ думок. Чи в рай, чи в пекло,
У нім ще день, і ще не смеркло…
Менi вiдмiряне життя
© Copyright: Галина Яковлева Украина, 2012
Свидетельство о публикации №112031405767
Свидетельство о публикации №112031405767
Рецензии