Била царивна...
Рікою ллється туш
Сидить собі царівна
Згубила безліч душ
В очах безмежна туга
І сум в душі сидить
Шукає того друга
Щоб зміг її простить
А час не повернути
Й ті безлічі подій
Лишається втопити
Серед сліпих надій
І сумно так зітхає
Сидить собі одна
І сенс життя зникає
Десь в келисі вина
І серце наче камінь
Нарешті заболить
В душі безмежна темінь
І біль ніде не діть...
Свидетельство о публикации №112031400460