Била царивна...

Із тих очей чарівних
Рікою ллється туш
Сидить собі царівна
Згубила безліч душ

В очах безмежна туга
І сум в душі сидить
Шукає того друга
Щоб зміг її простить

А час не повернути
Й ті безлічі подій
Лишається втопити
Серед сліпих надій

І сумно так зітхає
Сидить собі одна
І сенс життя зникає
Десь в келисі вина

І серце наче камінь
Нарешті заболить
В душі безмежна темінь
І біль ніде не діть...


Рецензии
цей мені найбільше подобається.

Малиновый Дождь   13.05.2012 20:44     Заявить о нарушении