Спіши, спіши, спіши облудно,
Уже нема шляху назад:
Поглянь і спокуси паскудно
Красою звабливих принад.
Проникни і зруйнуй кордони,
Розкрий і прочитай єство,
Встановлюй власні там кордони,
Постав там власне божество.
Убий пронизливо - нестерпно,
Встроми себе поміж думок,
Між стулок серця зрадотерпних
(Втомились ті від помилок).
Чаруй неквапно й стрімголово,
Любиити повагом спіши,
Бо магнетизм кохання мови
Наднебезпечний для душі.
Любити повагом спiши
© Copyright: Катерина Зайцева 2, 2012
Свидетельство о публикации №112031400294
Свидетельство о публикации №112031400294
Рецензии