Де той степ мій безкрайній, поле,
Размаріття травневе, даль,
Де співають вітри про волю,
І Дніпро чистий, мов грааль?
Не моє все, чиєсь, не наше!
Вітер, друже, заздрю тобі,
Не існує бо долі краще:
Політ волі, і все при собі,
Спина рівна, чоло не бите,
Груди повні повітря свіжого,
Щоб не треба в собі ганьбити
Людську чуйність риканням хижого…
Скільки ж можна голосувати,
Коли так кортить голосить
І залишить в країні хати,
А паласи усі спалить…
І де правда та всенародна,
Де людський справедливий гнів?
І планує літак безпілотний
В ненажерливості двигунів…
лiтак
© Copyright: Жук Игорь 2, 2012
Свидетельство о публикации №112031402926
Свидетельство о публикации №112031402926
Рецензии
Господи! Да вы же революционер. Спасибо. Когда-то и я писала о борьбе, но уже сбежала с Украины в Россию.
Ирина Боженко 2 16.04.2012 07:49 • Заявить о нарушении
Ирина Боженко 2 16.04.2012 07:49 • Заявить о нарушении
На это произведение написаны 3 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.