ми так завжди йдемо
твоє праве плече заступає моє
я не пам'ятаю наших розмов
бо мовчимо всю цю повільну дорогу
але пам'ятаю світіння бань
у ще молодому тремтливому листі
в його шелестінні чути слова
вголос не мовлені
так розмову ведуть серця
твоє схоже на голуба що туркоче
а моє голубкою ухиляється
ми дві хвилі що наздоганяють
одна одну від річки до океану
як дістанемось океану - станемо
ти рифом його а я рибкою...
пам'ять тишею снить...
твоє праве плече заступає моє
*
двi хвилi
© Copyright: Мария Гончаренко Бодак, 2012
Свидетельство о публикации №112031308250
Свидетельство о публикации №112031308250
Рецензии
Дуже я би сказав сучасне багатопланове твор!ння
Образний ряд безподобний
===================================== Мар!йко!
Надзвичайно сподобалось!
Геннадий Банников 14.03.2012 06:08 • Заявить о нарушении
Образний ряд безподобний
===================================== Мар!йко!
Надзвичайно сподобалось!
Геннадий Банников 14.03.2012 06:08 • Заявить о нарушении