Розвели кубло довічне
Всі митці один за одним
Кожен хвалиться собою,
Ви спотворили все місто,
Грамотніші ніж усі.
Продають, купують душі
І лишаються святими,
То святими, то гнилими,
Ви не люди я скажу.
Розвели кубло довічне,
Утопили доброту,
А тепер бажають світла,
Де ж його в багні знайти.
Вічно казяться, ридають,
Вигрібаючи непотріб,
Все деруться вгору,
А отримують лиш кулю.
Любо дивляться на те,
Як зростає божевілля,
Ожиріння має сенс
У смітті, де правда вмерла.
Розвели кубло довiчне
© Copyright: Бондаренко Михаил, 2012
Свидетельство о публикации №112031304388
Свидетельство о публикации №112031304388
Рецензии
