Поглянь
Торкнулась серця подихом зима,
Та не збулись пророчі віщування,
Не стало серце льодом. Це востаннє
Вона його торкнутися змогла.
Поглянь лише, змінилося як небо,
Як мило усміхнулося воно,
Як на снігу промінням ніжно-теплим
Надії /і для мене, і для тебе/
Воно почало ткати полотно.
Свидетельство о публикации №112031310131
аж теплее стало!
обнимаю Лисёнка:)))
Хелена Фисои 15.03.2012 01:56 Заявить о нарушении
А от объятий Лисенок чуть не замурлыкал, забыв вдруг, что он Лисенок)))
Спасибо, Алена...
Олеся Вильчур 15.03.2012 16:55 Заявить о нарушении