Минули дні…
Та що там дні, роки.
Вже виповнилося, п’ятдесят,
І припиняється мій старт.
Так, так, мені ви не кажіть,
Що ще настане щастя мить.
Я звісно вірую у це,
З любов’ю кинуте слівце.
Прикрасять друзі як завжди,
Мого причалу, сірі дні.
Але душею розумію,
Що вже не то, та вже не так,
Пишу цей вірш я по складах.
А може рано ще скорятись?
Наперекір усьому, не здаватись?
Я знов не сплю, і знов перо,
Думки мої у верх зняло!
Я звiсно вiрую у це
© Copyright: Галина Яковлева Украина, 2012
Свидетельство о публикации №112031204734
Свидетельство о публикации №112031204734
Рецензии
