Я пригадую, малими,
Як в селі ми гомоніли.
І лиш один ти міг збагнути,
Життя не може буть без скрути.
Хоч рученята ще малі,
На них вже були мозолі.
Пригадую… В полі ріс горох,
І рвали ми його у двох,
Охороняв тоді нас Бог!
Картоплі бабця нам варили,
Ми залюбки усі їх їли.
Я часто згадую про це,
Воно близьке і дороге.
Я повертаю в одно - час,
Хоча минає стрімко час.
Патиччя згадую рубав,
І на городі гарував.
Корови пас, ти все робив,
Ти виріс сильним та змужнів.
Ти приклад всім, ти наш кумир!
Братику
© Copyright: Галина Яковлева Украина, 2012
Свидетельство о публикации №112031204521
Свидетельство о публикации №112031204521
Рецензии
