Був ти чи не був? Питання в голові сидить,
І я не знаю, як на нього відповісти,
Ти знову скажеш, що не чув,
А я вдам, що все добре. Я ж актриса.
Та все ж таланту тут мені бракує,
І це моя остання роль в цьому спектаклі,
Глядач, який прийшов, не пожалкує:
VIP-ложа. Сцена. Тиша у театрі.
Сценарій п’єси так собі, нічого,
Нічого особливого, сказала б,
Залежить він завжди від гри акторів,
А їхня гра від публіки у залі.
НелЕгка ноша – маски приміряти,
І, де реальність, забуваєш мимоволі,
Де треба, де не треба грати,
Не відрізняєш дійсність від нової ролі.
ПіднЯлася завіса й світло б’є нам в очі,
Глядач у захваті на щось чекає,
Мені набридло, більше так не хочу,
Бо я не лялька. Й зараз я не граю.
6. 03. 2012
Всi ми трiшечки актори
© Copyright: Людмила Челси, 2012
Свидетельство о публикации №112031200444
Свидетельство о публикации №112031200444
Рецензии
Сподобала ся менi ця
мелодiйна пьеса.
Гарно. ))))
Андрей Токар 15.03.2012 21:42 • Заявить о нарушении
мелодiйна пьеса.
Гарно. ))))
Андрей Токар 15.03.2012 21:42 • Заявить о нарушении