Мені у тебе добре було,
Про все на світі я забула.
І більш не хочу повертати,
До фальші, зради – спонукати.
І пишеться мені так легко,
І не напружено, відверто.
Лягають строки на папір,
Я не повернусь у злиденний спір.
Життя одне у нас на світі,
Ми сонцем ясним обігріті.
Так нащо ти його марнуєш,
Своє кохання не цінуєш.
Як вирішити цю дилему?
Я більш не хочу цього щему.
О Боже, що мені робити?
Як далі в цьому світі жити?
Злиденний спiр
© Copyright: Галина Яковлева Украина, 2012
Свидетельство о публикации №112031104624
Свидетельство о публикации №112031104624
Рецензии