Із стародавнього тексту на камені
…Тикали пальцями, в очі сміялися:
"Бога немає!" Били щоку.
Биті молилися, іншу підставивши:
"Боже, спаси! Від лихого розкуй".
А ті, що сміялися, били по іншій,
Співали: "Навіки нам вистачить сил".
А ті, що молилися, Бога просили:
"Кару пошли їм, а потім спаси!"
А ті, все глузуючи, били і били.
Коли вже не стало кого – то своїх.
Все нові і нові з'являлись могили,
І чувся над ними диявольський сміх.
І пусткою стала колишня країна,
І там, де міста були, стали ліси.
А коли залишилась одна лиш людина,
То вперше промовила: "Боже, спаси!"
iз стародавнього тексту на каменi
© Copyright: Анатолий Штанько, 2012
Свидетельство о публикации №112031100423
Свидетельство о публикации №112031100423
Рецензии