Я намагаюся знайти
Життя загублені ключі.
Мені чомусь це не вдається,
Зв’язок родинний згубно рветься.
З роками тільки розумієш,
Що вже нічого ти не вдієш.
Не вічна ця життя струна,
В минуле прагну вороття...
Приїхала в село,
Дитинство в нім моє пройшло.
Бабуні хату ледь впізнала…
Давно в краю тім не бувала.
Віконечка торкаються землі,
Довкола ще цвітуть квітки.
І згадується, як малою
У них пірнала з головою.
Бабуня нас за це сварили,
Втікали ми тоді щосили…
На згадці стежка до воріт,
По ній ходили стільки літ.
Тепер травою заросла,
Забула косу косаря.
І сум такий мене бере…
Як пам’ять все це береже?
Пробач за все, родинний край,
Любове, в серці не згасай!
І спогади, нехай сумні,
Вночі тривожать сни мої.
Загубленi ключi
© Copyright: Галина Яковлева Украина, 2012
Свидетельство о публикации №112031104098
Свидетельство о публикации №112031104098
Рецензии