Коли ти до болю стискаєш мої долоні,
Весь світ за вікном німіє тієї ж миті…
І хочеться лиш вдихати тебе, мов запах улюблених квітів,
І лиш поцілунком торкатися сліз на скронях…
І хочеться тільки хотіти, ще більше хотіти…
На все тільки ніч, і часу не стане більше,
І знову його швидкоплинність для нас невблаганна…
І темрява по краплинці без перестану
Зникає у променях передранкової тиші…
Й коли перший промінь вривається у кімнату,
І ти відкриваєш очі і щось питаєш, -
Нехай лиш в думках, - світ перестає існувати…
Коли ти до болю долоні мої стискаєш,
Я більше нічого не можу тобі сказати…
Ти майже все знаєш про мене… Ти майже все знаєш….
Майже все зна ш...
© Copyright: Клер Бланш, 2012
Свидетельство о публикации №112031101288
Свидетельство о публикации №112031101288
Рецензии
Шановна, Клер! Ваші вірщі написані рідною мовою - це завжди маленький шедевр, вони плинуть з самого серця, прихоплюючи музику душі. Такі вірші мають бути визнаними, нехай спершу хоч на невеликому рівні. Зайдіть на сайт http://kotsubinsky.org/index/0-9 і може вам пощастить стати номінантом.
Войнич Беатриса 12.03.2012 17:01 • Заявить о нарушении
Войнич Беатриса 12.03.2012 17:01 • Заявить о нарушении
