Тут мы в ШадРину кляп устАвили
Грязь выйЛийВавЕхЦа Ж.
Ах, ТигРан с ПетравСянк авса дали,
А минерв никаких П!
Ну, й агиДна ли, х, выйбрыкы
Кобылицы с дикТём лысыньКый.
Шо Ж хочымо од дивчынкы,
Шо с тюрмы выйшла.
Но патроНэскы Ж уси:
О! хороШок, Ритк!
Так йим, звырищь!
И тонны морКвыль
Тонькам вух рыльц.
Ув Тита Ш були ТитрадКИ Сь таКИ Ш:
Ой, лайБойРищь
Рищюць ф Подыщ!
Ну, то зрижм пынькив
Са й слаДеньКИ Зь дыньк?
Свидетельство о публикации №112031110825