Край поля круча... вітер рве щосили...
Мов дика відьма, завиває хуртовина.
Кістляві руки тягнуться з могили,
Обледеніла, ледь жива, калина.
На полі сніг... ніде людського сліду....
Які сліди? Вже й кісточки зітліли...
Вчувається з могили голос: «Діду,
а ми ж сьогодні хлібчика не їли...»
Вони давно лежать отут голодні,
Ще світяться запалі мертві очі.
Лишилось крок зробити до безодні...
Гадюччям проростуть слова пророчі.
Край поля круча
© Copyright: Вера Кухарук, 2012
Свидетельство о публикации №112031007784
Свидетельство о публикации №112031007784
Рецензии
Віра!
Дуже сильний вірш!!!
Бережи Вас Господь!
З теплом, Геннадій.
Геннадий Сивак 10.03.2012 17:46 • Заявить о нарушении
Дуже сильний вірш!!!
Бережи Вас Господь!
З теплом, Геннадій.
Геннадий Сивак 10.03.2012 17:46 • Заявить о нарушении
Дякую, Геннадію! Мені уже робили зауваження, що мої вірші сумні і дуже філософські... Але які пишуться, такі й друкую. Життя у нас не дуже веселе і легке...
Щойно з бібліотеки - Ваші три вірші включили для подання на обласний конкурс.
Вера Кухарук 12.03.2012 20:20 Заявить о нарушении
Щойно з бібліотеки - Ваші три вірші включили для подання на обласний конкурс.
Вера Кухарук 12.03.2012 20:20 Заявить о нарушении