Що вам до тих, якi з грiхами ходять

Що вам до тих, які з гріхами ходять

Що вам до тих, які з гріхами ходять,
Ховають очі, щоб не з'їла совість,
А поза спинами латають килим,
Щоб застелити, коли душі зляжуть,
Сухим вінком, листом зав'ялим на порожні очі.
А потім довго потішатись будуть,
Хто з них поет, який по колу ходить
З ганебним сміхом, що кишені трусить,
Монету дайте, щоб залити очі.
Кидай її ми не за марно вмремо,
Я посміхнуся у тяжкій скорботі,
Охопить холод, але я змирюся,
Бо я чужий своєму роду.
Хто б'є за правду той ніщо не бачить,
Терпить і вірить, що гріхи минають,
Але лічити їх не нам із вами.


Рецензии