(Весняна сюїта)
Синтетична твоя маска
Чисто, щиро, без відмазки.
Правдою себе картаєш
А про щастя і не знаєш.
Істину простих речей,
Спогади пустих ночей.
Все забула, не знайшла
Одвічного джерела.
Незаманість вічних думок,
Все зростається в танок.
Життя похмура сюїта
Не зникла: чистою була...
Простих речей одвічний зміст
Будує знов у серце міст.
Всі кажуть: "Надворі Зима"
Але прийшла Весна! Весна..
Весняна сюiта
© Copyright: Мария Лаврись, 2012
Свидетельство о публикации №112031010657
Свидетельство о публикации №112031010657
Рецензии