Поруч із тим, як виглядає твій зап'ясток
Коли ти вганяєш в свої легені жаданий дим
Поруч із тим, як клацає запальничка
(певно порожня) не в змозі додати хоч трохи
Вогню
Усе блякне.
Усе стає білим-білим,
Зате тоді зовсім ясно
І коли скрипка просвердлить
Пустоту в голові
Коли її звук переродиться у щось
Більше
Не захочеться відганяти зелені сутінки
З снів.
Зате буде бажання
Сховати в долонях бліде обличчя
Чиє? Чи є ти? Десь у просторі
Десь на просторах
Десь у височині
?
Чи все через те, що
При твоїй епосі все-таки холодно
Зате швидше минають ночі,
Зате швидше проходять дні
І час все рідше йде геть.
З розуму
без надiйно
© Copyright: Данайя Сугестия, 2012
Свидетельство о публикации №112031010464
Свидетельство о публикации №112031010464
Рецензии