Paul Valery Феeрiя

Мережить місяць потаємним світлом
Вбрання легке із срібляних тканин,
Де мріють тіні в закутках перлин
На мармурах у колісницях вітру.

Шовково лебедем торкається слідів,
Оперенням тріпоче мерехтливо,
Пелюстками трояндовими біло
Кружляє незбагненно по воді.

І це життя? Утіх мана владарна.
Згасає колихання хвиль примарне
Відгомоном  магічних сподівань...

Рожево зблиснуть млоїння хисткі,
В тремтінні, плачі, порусі благань
Розвіє день фантазії тривкі.


Paul Valеry
Feerie
http://wikilivres.info/wiki/F;erie

La lune mince verse une lueur sacrеe,
Toute une jupe d’un tissu d’argent lеger,
Sur les bases de marbre ou vient l’Ombre songer
Que suit d’un char de perle une gaze nacree.

Pour les cygnes soyeux qui frolent les roseaux
De car;nes de plume a demi lumineuse,
Elle effeuille infinie une rose neigeuse
Dont les petales font des cercles sur les eaux...

Est-ce vivre ?...O desert de volupe pamee
Ou meurt le battement faible de l’eau lamee,
Usant le seuil secret des ;chos de cristal...

La chair confuse des molles roses commence
A fremir, si d’un cri le diamant fatal
Fele d’un fil de jour toute la fable immense.


Картина Бі Гуко "Феєрія"