Карпатські гори дивовижні,
Вдруге, честь їх бачить маю.
Лісами вкриті золотисті,
Не наче, ворота до раю.
Озера лагідно розлились,
У них хмарки задивились.
На цю розкіш без прикрас,
Витрачаю весь свій час.
Не звожу очі з красоти земної,
Створена шляхетно і без зброї.
На вечір, сивий туманець,
Накрив дерев п’янкий вінець.
Повітря, чисте та барвисте,
Кружляє, подих завмирає.
І голова морочиться від того,
Що мрієш про любов до нього…
Коли нічка наступає,
Спокій в горах оживає.
Джерело – то тут, то там,
Дзеленчить – наводить гам.
Звуки, запахи, кохання,
Молодих людей зітхання.
Приймуть гори залюбки,
Тільки вірно їм служи.
Красота земна
© Copyright: Галина Яковлева Украина, 2012
Свидетельство о публикации №112030905457
Свидетельство о публикации №112030905457
Рецензии