Я йшов по берегу життя,
Яким несамовито плив.
І повертав у майбуття,
У ріки без перил.
Не зараховує життя,
Цю низку вороття.
Моє повернення здаля,
Лиш зрозуміє - каяття.
Ще пам’ятають кроків звуки,
Стежки які вели у луки.
Чекає мого прибуття,
Хатина біла край села.
Відчую справжню насолоду,
З криниці пити стиглу воду.
За рай в садку – винагороду,
Складаю вірно, щиро Богу.
Пробач за все рідненька мати,
Нехай слова летять крилато.
І парк дубовий коло хати,
В якому спів луна завзято.
Спомин
© Copyright: Галина Яковлева Украина, 2012
Свидетельство о публикации №112030904630
Свидетельство о публикации №112030904630
Рецензии