Пока фиалка пахнет и дурманит
Поки фіалка п’янко так дурманить.
Хмільне кохання вже не повернуть,
Панують сумніви – твій світ не манить.
Кохання карооке, зупинись,
По жерсті дощ і раптом злива.
Коли можливо, ти ще раз наснись,
Щоб вранці сонце лагідне світило.
Свидетельство о публикации №112030910597