Срывает ветер лепестки у роз
Вуста квіткові в гіркоті застигли.
Зриває вітер пе люстки троянд,
І ранки сріблом трави застелили.
Чорніє в полі зграя не одна,
Та чорнота в душі залишить крапки.
Переоцінку цінностей чи здужає вона,
Чи може хід зробити в дамки?
Свидетельство о публикации №112030910414