Березневим, ще зовсім несмілим
У весняних своїх залицяннях
Сходить сонечко над небосхилом,
Що заплутався в зимних світаннях.
Та вже рветься з-під снігу завзято
Білих пролісків чисте бажання
До жінок завітати на свято
У нестримнім поклоні кохання.
З чоловічою впертістю знову
Поривається в мріях пророчих
Скласти гордість свою проліскову
До гарнесеньких ніжок жіночих!
Й свого серця незгасну жарину
В березневий віночок вписати
Поспішу, щоб кохану, єдину
З ніжним святом весни привітати,
Щоб була, наче Божим причастям,
Її доленька сповнена щастям!
Березнев намистинки...
© Copyright: Михаил Жуган, 2012
Свидетельство о публикации №112030806817
Свидетельство о публикации №112030806817
Рецензии
