По телефону говорили з вами,
Колись ми йшли поміж вітрами.
Тепер по різних берегах,
Наш опинився грізний шлях.
Ми не були колись безгрішні,
Ви мої друзі не колишні.
Вже квіти в полі одцвіли,
І голови посивіли.
Згадаймо разом дев’яності,
Один до одного ходили в гості.
І так приємно пригадати,
Про все і всіх, порозмовляти.
Минає час, збіжить життя,
Лиш пам’яті живе струна.
І діти швидко підросли,
Для нас залишаться малі.
Одвічний освятиться путь,
Своїм шляхом в життя підуть.
Один закон в природі є,
Його ніхто не обірве.
Не осушити душі храм,
Хай краще буде їм, як нам.
Ми полишаємо розмову,
До зустрічі, у дні новому.
Лиш памятi живе струна
© Copyright: Галина Яковлева Украина, 2012
Свидетельство о публикации №112030804415
Свидетельство о публикации №112030804415
Рецензии
