***

Не смійся!Це робить мені боляче! Пам'ятаєш мене?Напевно так...Знаєш я ніколи не булу твоєю,хоча ти був моїм!Не вважай мене егоїсткою....
Ти був моєю власністю, якою не можливо було керувати чи залишити, лише тримати біля себе...
Хіба це не біль?Але це мій біль, а не твій!Ти був єдиний хто руйнував мій світ,але це було найпрекрасніше, що коли не-будь я відчувала...
І зараз сльози...Не тому, що ти моя власність передана іншій...Ні! Це сльози щастя, що ти колись належав мені...
Пам'ятаєш, як я любила тобою керувати, а потім звинувачувати тебе...А пам'ятаєш мій перший слід на твоїх вустах?Не вважай мене божевільною, це лише думки на папері...
А колись твої губи говорила, щось про вічність, я пам'ятаю їх!
А чи пам'ятаєш ти, як я зруйнувала все, що було нашим і подарувала іншому, я подарувала йому себе...
Хіба тобі не боляче, що ти не ой перший, який би відкрив світ, світ без суєти та гніву?
Пізно про щось мріяти,пізно про щось говорити...Залишається згадувати!
А ти згадуєш темними, осінніми вечорами про мене, про мій світ?
Не відчуваю нічого, ні болю, ні щастя, ні кохання...
Я відчуваю лише твій запах,що колись міг мене зводити з розуму, і твій світ, який я зруйнувала в одну хвилину...
Не смійся!Не треба! Це робить мені боляче!.........