Зима

За вікном зима

-1-
За вікном зима,
Срібно-біле царство.
Наче ми прокинулися
У якомусь сні.
Стоїмо захоплено,
Стоїмо здивовано,
А зима малює
Квіти на вікні.

За вікном акація
Тиха і закохана,
Якось і не віриться,
Що це сніг і лід,
Що краса холодна ця,
А ще вчора фарбами
Малювала осінь
В наших душах світ
…
Срібно-біле царство…
Наче все застигло…

Наче Божий ангел
Близько десь іде.

Стоїмо – не зрушити.
Наче зачаровані.
Зараз біла казка
І сюди ввійде…

-2-
За вікном зима!
День морозу й сонця!
Чути гомін радісний
Птахів і дітей–
Висипали зграйками,
Бігають, літають.
Все-таки у світі
Злих нема людей.

Сидимо, сміємося,
А чого – не знаємо.
Таке чисте небо
І яскраве сонце.
Сяє кожна цяточка,
Сяють кожні очі,
В наше зазирають
Радісно віконце.

Сидимо – не всидимо,
Стоїмо – не встоїмо.
Хочеться повітря
І щасливу мить.
Легко так і радісно,
Світло так і хороше.
Хочеться безмежно
Жить, і жить, і жить!

               -3-
За вікном зима,
Біло-біло за вікном,
Тихо-тихо за вікном.
За вікном зима.
…
Зрідка падають сніжинки…
…
Припорошені ялинки…
…
На землі слідів немає…
…
Все повільно засипає…
…
Сидимо біля вікна,
П'ємо чай гарячий,
В ароматі і теплі
Згадуємо літо,
Очі дивляться у очі,
Мило так на серці.
На вікні яскраво-синьо
Розпустились квіти.
…
Відчуваємо тепло,
Милі-милі очі.

Скоро з'являться вогні
Зоряної ночі.
…
Зрідка падають сніжинки…
…
Прихорошені ялинки…
…
Тихо-тихо за вікном…
Любо-любо за вікном!

            -4-
За вікном зима,
За вікном мороз.
Квіти срібно-сині,
У візерунках скло.
Там, напевне, місяць –
Видно, як ніколи.
А можливо, місяць
Снігом замело.
Там, напевне, зорі,
Нині особливі,
А, можливо, зорі –
То вогні машин.
Жовті і далекі
Мерехтять безсило…
В кожного у долі
Досить хуртовин.

За вікном зима,
За вікном мороз.
Візерунки – квіти,
Килим – синє скло.
Хай зоря надії
Сяє безперервно
Тим, кого у долі
Снігом замело.
Кого серед поля
Ледве-ледве видно,
Хто, можливо, нині
Серед горя сам.
Хай тепло і щастя
Знайде він у домі,
Хай колись оцього
Побажає й нам.