Я не сумую

Я не сумую, нi... Хоча роки стрiмливi
Так хутко в невiдомiсть вiдлiтають.
I днi мої, немов повiльнi хвилi,
Теж непомiтно для мене минають...

Я ж думаю, що не безсила старiсть
Мене чекає десь у майбуттi,
А радощи й можливо щастя навiть
Зустрiнуться зi мною на путi.

Щоб це здiйснилось, треба мати вiру,
Тверде переконання, що повинно
Так бути. Крiм цього, ще й силу
I волю непохитну i незмiнну.

Це перевiрено в далекiй давнинi.
Ви ж в цьому пересвiдчуйтесь самi!


Грудень 2002 р., Крим


Рецензии