Брунькують зорі. Змито барви дня.
По той бік неба навіть мрії з глини.
А сонце, як червоного коня,
Купає пітьма соком із ожини.
І кожен промінь вмочуючи в сон,
Пилюку зішкрібає всю зі шкіри.
На темнім боці місяця, либонь,
Холодні кільця поту від зневіри.
Як яблуко спокуси, гола плоть,
Аж вітер задививсь очима дятла.
Бажання хтиві щоб перебороть,
Вичавлює росу із простирадла.
Купання червого коня
© Copyright: Марина Штефуца, 2012
Свидетельство о публикации №112030408048
Свидетельство о публикации №112030408048
Рецензии
