Бо твоя гра ніщо неварта
Любов померла назавжди,
Лише холод в стінах крик і біль,
Зухвала усмішка твоя,
Неначе ніж в моїх грудях.
Спізнилась вірити у світ,
Черпай страждання, кров і гріх,
Пірнай у темряву сліпу,
Я все одно від тебе йду.
Зіграй на нервах і облиш,
Услід за мною шкутильгати,
Твій час давно, давно пройшов,
Любов була колись загадкою.
Бо твоя гра нiщо неварта
© Copyright: Бондаренко Михаил, 2012
Свидетельство о публикации №112030401603
Свидетельство о публикации №112030401603
Рецензии
