Як умру то поховайте мене на могил Шевченко Т. Г

Як умру, то поховайте
Мене на могилі ,
Серед степу широкого,
На Вкраїні милій,
          Т.Г. Шевченко.

Батько помер,
Вітер свище
У полі, тополі
Тільки чути катів говір!
Скрізь туга! Неволя!
                Василь Саралгай

 
Помер батько, поховали його на могилі ,
Не в степу, а серед лісу, вороги постилі .
Серед круч та серед лісу батько спить, чекає ,
Дніпра йому не видати, Сонце лиш ласкає !

Що робити нам козакам, вороги лютуюсь
На Вкраїні милій, любій, ляхотва панує .
Люди всі залили  очі, драной  оковитой.
Кайданами тай цепами  виї  всі  повиті.

Піднімались та вставали, вражу кров пускали,
По Дніпру текла густюща, маки розквітали!
Били царів, рвали німців, світ весь полонили,
Тільки собі біди-горя більше наробили!

Так живемо брати нині дома у неволі ,
Золотого Тамерлана онучата голі.
Так живемо, хлібу,  салу, шо  живем радієм,
А як рвали ту Європу при святім Батиї.

Де атАмани? В схоронах точать люту зброю,
Буде завжди литись горе, під святой горою!
Синє небо, синє море, синяя країна,
Підіймайся люба мати, наша Україна!

Підіймайся на завзяття щастячко кувать!
Коли шашки по схоронах, вороги всі сплять!
Досить пити та радіти в п'яному  полоні ,
Досить душу плюндрувати, жити у неволі!

Повставайте, сердце майте, душу берегти,
Совість треба в вишиванку добре одягти!
Йдіть на бій з самим собою, змій реве,не спить,
Ви дивіться Україна в полум'ї  горить!

Повставайте любі браття, кайдани порвіть
Змій  зелений  душі  давить, його треба бить!
Нема більшої  біди на Вкраїні милій,
Чим ледачість и пияцтво, вороги постилі .

Шо ви світ перелякали, ханові сини,
Пів Європи  розірвали, діти сатани.
А тепер хлібайте  горе, помста к нам прийшла
Добре, що стара з косою в хату  не знайшла.

Повставайте люди добрі, вчитись треба нам
Наша дума, наша пісня, то є божий храм!
Повставайте ви, моголи, сини Чінгізхана
Тільки в вільній, трезвій праці загоїться рана!

Боже Милий, синє небо відвернулось, плаче
Я тобі ту думу кажу любий мій юначе.
Ти не пий, та знай, що совість, честь, свята любов
Шлях до неба, твоя зірка, синя твоя кров!

***
Заповіт

Як умру, то поховайте
Мене на могилі
Серед степу широкого
На Вкраїні милій,
Щоб лани широкополі,
І Дніпро, і кручі
Було видно, було чути,
Як реве ревучий.
Як понесе з України
У синєє море
Кров ворожу... отойді я
І лани і гори —
Все покину, і полину
До самого Бога
Молитися... а до того
Я не знаю Бога.
Поховайте та вставайте,
Кайдани порвіте
І вражою злою кров’ю
Волю окропіте.
І мене в сем’ї великій,
В сем’ї вольній, новій,
Не забудьте пом’янути
Незлим тихим словом.
                Т.Г.Шевченко


Той хто  був на тарасовій могилі у Каневі, знає, шо поховали батька націі так, шоб він у гробу перевернувся!