Ще мить - і серце защемить,
Лиш мить - і знову прийде осінь...
І листя знов з дерев злетить,
І скло калюж на землю бросить.
І стане погляд, що горить
Таким похмурим і вологим.
І неба літнього блакить
Злетить метеликом під ноги...
Ще мить - і марево ночей
У наших спогадах зів"яне.
А синій блиск твоїх очей
Сталевим сяйвом раптом стане...
Одна лиш мить, і прийде осінь...
(Фото - моё)
Ще мить
© Copyright: Надежда Грин, 2012
Свидетельство о публикации №112030305224
Свидетельство о публикации №112030305224
Рецензии