Мені вже набридло писати про дощ і про біль,
Набридло чекати натхнення увечері й вранці.
Я хочу писати вірші, а не сипати сіль,
Яка солонить чорний чай у моїй філіжанці.
Я хочу творити так само, як справжні митці,
Не хочу я смутків, а хочу нового натхнення.
Я хочу відчути поезію з пензлем в руці,
Відчути у пісні, у сонці і в борошна жмені.
Я дихати хочу легенями, повними слів,
Я хочу по вулиці йти й усміхатися людям.
Я хочу прожити мільйони і тисячі днів,
Прожити їх хочу зі змістом. Я хочу і буду.
Невже
© Copyright: Надежда Теленчук, 2012
Свидетельство о публикации №112030103616
Свидетельство о публикации №112030103616
Рецензии