Там, під горами, гном-рудокоп
Свою іскру шукав, кайлом кресав.
Лиш спалахне - та згасне вона,
Зітхнув бідолашній і лоб почесав.
Знову удар і знову летить,
Червона, блакитна, жовта іскра!
Гору свою вже наскрізь прорубав,
Але пройде секунда й нічого нема.
Втомився гірник, кинув кайлом,
Злетіла в темряві остання іскра.
"Вся суть моя в миті", всміхнулась вона,
"Бий скелю невтомно, і я завжди твоя"
Ловець митi
© Copyright: Виктор Щеснюк, 2012
Свидетельство о публикации №112030101268
Свидетельство о публикации №112030101268
Рецензии