А ну, Ж, зыма, до бучына! Бо влад всим надоКучмыЛа

Од прадеДый спокын выкив
Мни ныц ны остаЛося вжэ.
Оно ОдриЖин, шо мни жинк
ОдриЗав, слава ГоспоДух.

Прадэ Ж ужэ та мни Валенк,
Чы й з Верко тыщы обмышок:
Да шоб удыч ты, блин, пошов!
Ах, дурынь заклоПотЧайНый!

Ий я з адчаЮ й лопны в дзич.
А ну даВВай чырВойноГох!
А то я Лось тут гондэ вкынь.
Да й з лоева молоЗыва. –

Ах, лий тоби, дрын сухыБирьСьК?
А в МолоВдово хочыця?
То мы тут зарыкы Выприв
Дамо улад з дохСтогнЕфав!

Эй, там з ноль два! Давай сюда-К!
Тут нам порВалЛых чобота.
Да дэ ты гондэ хто з дирьма?
ПодДай-ко латК багРогВыньКых!..

Ий грогу й я ий мы отпыв.
Аж дэся з ухЧасьцьКогВыМы й.
Оно щэ й в Сухый Бир забиг.
Да й дав канЦэрТав доБрыньКых!

Да датый Датий гондэ мий
ДобаВыв щэ цудовНеньКих.
И я вжэс щэц хлёбнув СоБи.
Бы й бульБы Ш шыбКох в жоночКый. Ах, бидНах доЛыньКак мойАъх!
Да шо Ж-то пак в нас рогБыкЦяг.
ОдбиРуЮть в попБирЧыйХый
ПосЛидНого гаж рохЗухМах!

С Сухого Бора до Подыщ
Шэ Соныйко, згынь, котыця!
А я й в Опадыща доНис
СИ США од доцьКИ Сь ЗборНичьКав.
Ий СашКа, шо с ЦырыльЧукХив,
ТакСамка захКльахПокЧяна Ж,
Шоп выкиНуль я в нуль фси СшытК, шо жыд жех скыНуфш с покути, Х.
Бо Зь, баць от, мняхКИ Сь зьняк збыйРиг
Дазь дэ ны й надя в злойДыкЯф.

То, шо Ж, з высНоё, молодь з Глынн!
Та й со й СтромЦе дальЛёгКоГох.
А я ув Радощ до й Марийк.
БорЩук, хэ, зном Тхир хохЦиця Зь.
ТабЛекТок бо взе дузё вжри Жь.
В батаЛийЯхв  з ныгодНикы.
Ий хоть ля мни вжэ шэсьць з гадинк,
Шэ вдоИХць Гром МАЙлойЗивак!


Рецензии