Две нежности сольются словно реки

Дві ніжності зіллються наче ріки,
В полете души, якби два крила.
Над прірвою завмруть навіки,
Одне кохання ДОЛЯ нам дала.

Щаслива мить на спогади щасливі,
Єдині в просторі і часі ми.
ЇЇ хай через роки нас турбує сила,
Відлига,  як серед зими.


Рецензии