Доню, осінь прийшла
Павутинка срібляста
Вже у косах моїх заблукала
Листопад зазирнув мені в очі
Я давно вже на нього чекала...
Літо швидко минає
Згасає весняна роса,
Наче мить, наче сон, наче мрія,
Зітліває на попіл
Чарівна жіноча краса
Залишається осінь, кохання
І вічності сива надія...
Бережи осінь, донечко
Подруга вірна вона
Посумує, розрадить,
Дощами своїми заплаче
Келих долі жіночої
Вип*є з тобою до дна
Допоможе тобі зрозуміти життя
І... пробачить...
***
© Copyright: Валентина Бенюк, 2012
Свидетельство о публикации №112022904814
Свидетельство о публикации №112022904814
Рецензии
