Палке прийшло кохання, незбагненне,
Єдине меж бажань та мрій.
Та й поселилось в серці в мене,
Без хитрощів прийшло і без затій.
Душа зневірена, як лід відтала,
І де в неї взялися два крила?
Вона до зірок сотні раз літала,
Прощала прошлість – щастям жила.
Світлом прийшло кохання, незбагнене,
Збентежена душа на світ летить.
Бажає ніжності, вселенське зло отрине,
І гріх її за це, друзі, корить.
Горячая пришла любовь...
© Copyright: Анатолий Заступ, 2012
Свидетельство о публикации №112022911773
Свидетельство о публикации №112022911773
Рецензии
