Дiалог з Украiною

- Вже на серці така руїна,
Що душа застигає в журбі.
Я - дитина твоя, Україно,
Але я не потрібна тобі.

- Досить скиглити! Чуєш, доню? —
Поверни до мене обличчя.
Вас надійно тримаю в долонях,
Ви не чуєте... — плачу і кличу.

Гляньте,скільки їх, п"явок-виродків,
Присмокталось... ганьблять моє тіло.
Що ж ви, дітки, такими виросли
"Самостійними" і невмілими?

Я не вчила вас плазувати
Перед лейблами з-за океану.
Я - не мачуха, дітки, Я -МАТИ.
Ви не зводьте себе в оману.

Не продайтесь за гріш, як Іуда.
Не накиньте зашморг на шию,
Бо в годину Божого Суду
Захистити вас не зумію...

      вересень 2000 р.


Рецензии
2002 рік?!
Так це ж передбачення! Ви написали про те, що зараз коїться в Україні!

Гляньте,скільки їх, п'явок-виродків,
Присмокталось... ганьблять моє тіло.
Що ж ви, дітки, такими виросли
"Самостійними" і невмілими?

Зганьбили все-таки! Боляче Україні, та, надіюсь, не всі переродились в п'вок, лишились ще такі, як Кузьма і йому подібні, які піднімуть Україну з колін, і не буде вона йти з протягнутою рукою до Європи.

Анна Музыка   06.07.2017 07:28     Заявить о нарушении
На это произведение написаны 3 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.