Він так пишається собою
Він гордо йде у темну прірву,
Він так пишається собою,
Що світа Божого не бачить.
Коли радіє наш народ
У банці кисне і вмирає,
Радіє ангел в небесах
Глибоким ранам.
Він так пишається собою
У небі бавиться метеликом
Із трупа крила видирає,
Танцює, грається, сміється,
Солодка біль в душі крадеться
І перед сонцем розірветься
Столітня мука і печаль.
Вiн так пишаeться собою
© Copyright: Бондаренко Михаил, 2012
Свидетельство о публикации №112022711171
Свидетельство о публикации №112022711171
Рецензии
