Охолола ти до мене,
Не кохаєш більше так
Не співаєш ти на сцені
І не рухаєшся в такт.
Листям струшуєш довкола
У душі лоскочеш біль,
Ти співаєш дике соло
Що пече,як рану сіль.
Схаменись,покинь грозу
Дай же серцю спокій вмить
Не клянись.Візьми сльозу
Що на скроні шелестить.
Відпусти мій сон страшний
Хай говорить німе небо
Серце сонечку відкрий-
Бо це я молюсь до Тебе!
Осень
© Copyright: Валерия Зенинец, 2012
Свидетельство о публикации №112022611803
Свидетельство о публикации №112022611803
Рецензии