Очі в тебе не воскреснуть,
Сяйво губ в побитім склі
Не приходять уже весни...
І безвладдя на Землі.
Край у кактусах,в знемозі,
Так..душа вже омертвіла
Просить жадно дикі сльози-
Стогне з болем твоє тіло./
Підведися,щоб прийняти
Спазми тіні поміж суттю
Не займай,щоб не страждати:
Ніжним дивом,горем й люттю.
2
© Copyright: Валерия Зенинец, 2012
Свидетельство о публикации №112022611797
Свидетельство о публикации №112022611797
Рецензии