В моєму селі знов кують комусь роки зозулі,
Матуся кохана повільно, мов свічечка тане...
А вітер колише сухий очерет: «Люлі, люлі!»
Шепоче він стиха: «Не знаю, чи встане... чи встане...»
Дивлюсь на город, що впирається в верби крислаті.
Згадаю, як з братом під осінь картоплю копали.
Рядками росли буряки у долині чубаті.
Блукали хмаринки у небі, дощі накрапали.
Немає вже брата... і матінка скоро покине
Цей світ у якому кінця не було і немає.
Прости її, Праведний Боже, гріхи і провини!
Бо зроду не була святою... хто зна, що чекає...
В моему селi
© Copyright: Вера Кухарук, 2012
Свидетельство о публикации №112022610630
Свидетельство о публикации №112022610630
Рецензии
ще трохи докую:
хочу думать, крила легші
за натрудженії руки;
більше світла та покою,
довші усмішки та щастя...
===
щиро й доброзичо до матінки, та взагалі; з повагою -
Зозуля Юрий Павлович 08.05.2012 23:40 • Заявить о нарушении
хочу думать, крила легші
за натрудженії руки;
більше світла та покою,
довші усмішки та щастя...
===
щиро й доброзичо до матінки, та взагалі; з повагою -
Зозуля Юрий Павлович 08.05.2012 23:40 • Заявить о нарушении
Дякую Вам, Юрію, за відгук. У нас в селі теж проживав Юрій Зозуля - сусід мами. Рада знайомству! Хай Вам щастить!
Вера Кухарук 09.05.2012 00:06 Заявить о нарушении
Вера Кухарук 09.05.2012 00:06 Заявить о нарушении
На это произведение написано 9 рецензий, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.