Я для тебе буду... Назар Розлуцкий
Для тебя, может быть, я и в прошлом уже –
Что в безбрежности «завтра» минута? Пустое…
Так, случайность, момент на крутом вираже,
О котором и помнить, наверно, не стоит.
Волны времени слижут оставшийся след –
Этот серый, промозглый, безрадостный вечер,
Парк осенний холодный, и дым сигарет,
И как куртку тебе я накинул на плечи.
Тени все отпустить, не бежать за мечтой –
Мир вернётся в привычную матрицу будней,
Я, наутро проснувшись, вновь стану собой,
А в краю, где любовь, станет сразу безлюдней.
Ни в какие я сказки не верю, ты знай,
Но сегодня пишу тебе – где же ты, где ж ты?
Мой несбывшийся сон, мой ненайденный рай,
Призрак давней мечты, отблеск светлой надежды.
************************
Оригинал здесь: http://stihi.ru/2011/09/28/3096
Я для тебе буду наче спогад дрібний,
Згасла іскра вогню у безмежному завтра,
Випадковий момент на дорозі крутій,
Про який пам’ятати, напевно, не варто.
Витре з пам’яті час отих кілька годин –
Цей холодний осінній пронизливий вечір,
Цю прогулянку парком, від «Вінстона» дим,
І як куртку тобі накидав я на плечі.
Відпустити всі мрії, розвіяти дим –
Світ поверне у свою буденну реальність,
Я вже завтра прокинусь собою самим,
Як доцільність сприйнявши чергову фатальність.
Я давно вже не вірю у жодні казки,
Я ж не мав щодо тебе і краплі надії.
Та сьогодні пишу я тобі ці рядки,
Світлий спогад моєї примарної мрії…
Свидетельство о публикации №112022502183
Маэстро Анатолий 26.02.2012 12:31 Заявить о нарушении
Маэстро Анатолий 03.03.2012 22:45 Заявить о нарушении
Назар Розлуцький 04.03.2012 19:10 Заявить о нарушении