Коли я вимкну світло й стане темно,
Коли вночі я раптом закричу,
Мене почує тільки чисте небо,
А світло ввімкне тий, хто не почув.
Коли я заблукаю в свому пеклі,
Яке створила з власного життя,
Я буду йти навпомацки до світла,
Шукатиму дорогу навмання.
Коли набридне ця гірка свобода,
Самотність стане приводом для сліз,
Тоді не стане списаних сторінок,
І все навколо свій загубить зміст.
Тоді я знищу, викреслю зі світу
Усі несказані, написані слова,
Тоді я зникну, піду з того пекла,
Яке стрворила зі свого життя.
Тоді хтось інший у моїй кімнаті
Зупинить час, покличе самоту,
Тоді хтось інший вимкне в небі світло,
І піде вслід за мною у пітьму.
20/XI/11
***
© Copyright: Усачева Анастасия, 2012
Свидетельство о публикации №112022201295
Свидетельство о публикации №112022201295
Рецензии