Іще до ранку декілька годин...
Хіба то ніч - від снігу біла, біла!
Прокинулась від сяючого світла
і кольорових спалахів вітрин.
Життя завмерло в холоді доби.
Шибки заклякли, жодного обличчя.
Упали з неба тіні таємничі,
загубленої долею, журби.
Десь поруч, тихо шепотіли сни...
Відблискували вікна, в лід закуті.
Мороз, втомившись, скаженів від люті,
прожогом біг в осоння до весни.
Як сподівання - неминуча повінь,
пташиний спів і... обрій світанковий.
Iще до ранку декiлька годин...
© Copyright: Вера Свистун, 2012
Свидетельство о публикации №112022210620
Свидетельство о публикации №112022210620
Рецензии
Як гарно, Вірочко. Трошки журливо, як завджи. Бажаю тобі щастя дзвінкого й жачучого.
Ольга Чернобривец 25.05.2012 23:56 • Заявить о нарушении
Ольга Чернобривец 25.05.2012 23:56 • Заявить о нарушении
Спасибо ,Оленька!
Я переводила нашу киевскую "сонетярку" на русский и сама увлеклась написанием сонетов.Тёплого лета (не жаркого), и поменьше потрясений в прямом и переносном смысле.
:-):-):-)
Вера Свистун 26.05.2012 08:58 Заявить о нарушении
Я переводила нашу киевскую "сонетярку" на русский и сама увлеклась написанием сонетов.Тёплого лета (не жаркого), и поменьше потрясений в прямом и переносном смысле.
:-):-):-)
Вера Свистун 26.05.2012 08:58 Заявить о нарушении
На это произведение написано 5 рецензий, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.
