Мiй рушник

На моїм рушнику, на доріг перехресті
Як на довгім віку - неосяжнії верстви...

Вишивала я скрізь - в тихім щасті і в горі.
Діамантами сліз засвітилися зорі...

Вишивала я тло з гіркотою і болем -
Йти так важко було переораним полем...

Незабутні стежки перетнулись з тобою,
Я робила стіжки і співала з журбою...

В чорний колір на нім я позначила зраду,
А небес голубінь ніжно виткала гладдю...

Вишивала вночі над дитям колискову.
Б'ють холодні ключі, помережані словом...

Золотисті поля... Далі - вишито синім.
То бурхливі моря, упокорені сином...

Тихо пестить зоря, мов ласкаві долоні.
Це - надія моя, мої любії доні...

І метелики скрізь розлітались грайливо -
Онучата малі -  гомінкі, пустотливі...

Я барвінком сплела по краєчку мережку,
Щоб до щастя вела діточок моїх стежка...

Жебоніє потік край зеленого поля...
Цей життєвий рушник мені виткала доля.


16.02.2012


Рецензии
Шановна Анна!) Низький уклін Вам за творчу працю. Ніжність і любов в кожному стіжку на рушнику і в кожному слові вірша. Мені бабуся теж подарувала рушник на щастя та долю))
З Святом Перемоги,Вас!))
З пошаною і букетом бузку,Людмила))

Людмила Кожуховская   09.05.2012 20:29     Заявить о нарушении
За все - спасибі велике, Людо! А за бузок - особливо!
З Днем Перемоги Вас! Хай завжди під чистим небом буяє бузок...
Посміхаючись щасливо, Анна.

Анна Корниенко   10.05.2012 07:50   Заявить о нарушении
На это произведение написано 9 рецензий, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.