Цiпок

Кудись прямують поїзди,
I кликають когось дороги.
Я хочу з ними, та куди?
Моторно вже не ходять ноги.

Завжди зi мною мiй цiпок:
Без нього не зроблю й кроку!
А так iду за кроком крок,
Дорога довга та широка -

Менi здається. Але все ж
Дорогу цю я подолаю
З цiпком. I рада буду теж,
Бо знов пройду ii. Я знаю!

О мiй цiпок, мiцний цiпок!
Мiй друг, опора i надiя!
Твердим ти робиш млявий крок.
I дякую за це тобi я!


Листопад 2002 р., Крим


Рецензии