* * *
Як пагорби були високими, мов гори,
А скелі досягали до небес,
То й квіти були більше кольорові,
І чарував нас блиск озерних плес.
Безкраї ніжками вивчалися простори,
Коли їх пестив Бога ніжний перст,
Й дитячі думи, чисті, неозорі
Не знали ще, що в долі є свій Хрест.
Павло Гай-Нижник
18 лютого 2012 р.
Як пагорби були високими, мов гори
© Copyright: Павло Гай-Нижник, 2012
Свидетельство о публикации №112021810987
Свидетельство о публикации №112021810987
Рецензии